1. Який належить до вербовки, пов’язаний з нею; призначений для вербування.
2. Який був завербований, тобто залучений, притягнутий до чого-небудь (переважно таємно або шляхом переконання).
Словник Української Мови
Буква
1. Який належить до вербовки, пов’язаний з нею; призначений для вербування.
2. Який був завербований, тобто залучений, притягнутий до чого-небудь (переважно таємно або шляхом переконання).
Приклад 1:
«Вербований» — узятий на роботу будь-куди за домовленістю. «В зрячку гнати» — переслідувати звіра, весь час бачачи його.
— Невідомий автор