великовчений
[ʋɛlɪkoʋt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Релігія) –
Великовчений — прикметник, що характеризує особу, яка отримала вищу освіту в галузі богослов’я, зазвичай у контексті православної або греко-католицької традиції; той, хто закінчив духовну академію або семінарію.
- (Релігія) –
Великовчений — уживається як почесний титул або звертання до духовної особи (священика, єпископа), що підкреслює її вченість і авторитет у релігійних питаннях.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. великовчений, р. великовченого, д. великовченому, з. великовченого, о. великовченим, м. великовченім