1. (діалектне) Який легко розсипається, розпадається на частини; крихкий, ламкий (переважно про ґрунт, камінь тощо).
2. (переносне значення, діалектне) Ненадійний, нестійкий у переконаннях, поглядах; мінливий.
глевкий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Хліб був чорний, як земля, глевкий та несмачний. Кайдашиха через силу проковтнула шматочок.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: прикметник () |