Великовчений — прикметник, що характеризує особу, яка отримала вищу освіту в галузі богослов’я, зазвичай у контексті православної або греко-католицької традиції; той, хто закінчив духовну академію або семінарію.
Великовчений — уживається як почесний титул або звертання до духовної особи (священика, єпископа), що підкреслює її вченість і авторитет у релігійних питаннях.