Древослів

Словник Української Мови

великі

Буква

1. Множина від прикметника “великий”, що вказує на значно перевищені середні розміри, обсяг, ступінь або значення когось або чогось.

2. У значенні власної назви або терміна: частина офіційної назви географічних об’єктів, адміністративних одиниць, історичних подій тощо, що відрізняє їх від однойменних менших об’єктів або підкреслює їх масштаб (наприклад: Великі Сорочинці, Велика Британія, Велика Вітчизняна війна).

3. Про людей: видатні, знамениті, які досягли значних успіхів або здійснили важливі справи (великі митці, великі полководці).

4. Дорослі, повнолітні (у протиставленні до дітей), часто у стійких виразах (великі й малі).

Приклади вживання

Приклад 1:
Подібним чином у 1990 -х роках великі простори не діючих виробничих споруд були пристосовані до використання їх в якості товарних складів, де зберігалися та обслуговувалися запаси. Отримання орендної плати за ці площі дозволяло виробничим підприємствам різноманітної галузевої належності пережити важкі часи, а іноді було єдиним способом виживання та уникнення банкрутства.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Така залежність пояснюється тим, що завдяки застосуванню новітніх логістичних рішень великі потужні фірми забезпечують собі зменшення обсягу логістичних витрат не тільки у відносному, але в абсолютному виразі. Такі фірми використовують «lean management » (англ.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 3:
Мене цікавить лише, наскільки в них великі foreskins. Щохвилини я можу прогнати, розрахувати, обміняти кожного з них.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: прикметник () |

Більше записів