велика
[ʋɛlɪkɑ] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Лінгвістика) –
Жіноча форма прикметника “великий” у значенні: така, що перевищує звичайні розміри, кількість, міру, силу, ступінь тощо; значна, могутня, потужна.
- (Лінгвістика) –
У складі власних назв (географічних, астрономічних тощо) та термінів: частина офіційної назви, що вказує на розмір, значення або відмінність від однойменного об’єкта з ознакою “мала” (наприклад: Велика Британія, Велика Ведмедиця, велика літера).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. велика, р. великої, д. великій, з. велику, о. великою, м. великій