величчя

1. Властивість або стан того, що величне; могутність, гідність, піднесеність, що викликає повагу та захоплення; блиск, пишність.

2. (як власна назва, з великої літери) Титул, звертання до монарха, високопоставленої особи (наприклад, Його Величність, Її Величність).

Приклади:

Приклад 1:
За тебе я молитись буду вік… А ти не знав… не знатимеш ніколи: Ти звірився зрадливійшій красі, Що й зрозуміть величчя не здолала! (Сіда зажурена.
— Невідомий автор