величавий
[ʋɛlɪt͡ʃɑʋɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Література) –
Який викликає почуття поваги, захоплення своєю гідністю, стриманою красою, спокійною могутністю; повний величі.
- (Література) –
Урочистий, пишний, торжественний (про стиль, мову, музику тощо).
- (Лінгвістика) –
Застаріле. Високий, гордовитий, пихатий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. величавий, р. величавого, д. величавому, з. величавого, о. величавим, м. величавім