1. Який викликає повагу, гідний поваги; серйозний, солідний, авторитетний.
2. Значний за розміром, обсягом або силою; великий, вагомий, солідний.
3. (У значенні присудкового слова) Про стан вагітності (зазвичай у формі жіночого роду: «поважна»).
поважний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду; по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої повстяної шапки-рогатки; убраний у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту; на ногах постоли, в руках кловня (малий ятірець), коло пояса на ремінці ножик, через плече виплетений з лика кошіль (торба) на широкому ремені. — дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче; убраний так само в полотняну одежу, тільки з тоншого полотна; сорочка випущена, мережана біллю, з виложистим коміром, підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні застіжки; свити він не має; на голові бриль; на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Тобі суми, ця дивна команда пе регрупувалася і зайняла всі підступи до подіюму… Ніхто й не зауважив, коли саме, в яку мить і після яких слів доповідачки, а також з якого і з чийого боку полетіла перша книга — поважний томище in quarto. Це однак послужило сиґналом для розгортання в часі і просторі цілої баталії.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Респондент заперечив, що це не вдасться, мовляв, сьогодні заключний день семі нару, мусить бути прийнятий вельми поважний меморандум і — найголовніше — програмою передбачено якийсь несамовитий обід-maestoso з ґраппою. c) Поки Стах (закреслено) відмокав у ванні і приводив себе до ладу, я думала про те, що завтра о цій годині вже ні його, ні мене тут не буде.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикментик () |