вечорниці

1. Традиційні українські молодіжні посиденьки, розваги та танці, що відбувалися в осінньо-зимовий період по вечорах, часто з виконанням обрядових пісень, ігор та рукоділлям.

2. Назва циклу осінньо-зимових обрядових пісенних жанрів, що виконувалися під час таких посиденьок.

3. (у множині) Вечірні заняття для дорослих (наприклад, лікнепу) або вечірні концерти, театральні вистави, лекції тощо.

Приклади вживання

Приклад 1:
Козаки як почули, що йдуть на Рєчицю, то навіть покинули вечорниці і пририпіли морозиком в хати, де ночували, збиратися у дорогу. Удосвіта бихівчани відкрили кругом ворота, і козацькі сани виїхали з дворів.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: іменник () |