1. У віддалене місце, на значну відстань, далеко (зазвичай про переміщення або спрямованість дії).
2. У невизначену, невідому далечінь, у далекий простір (часто з відтінком невизначеності або абстрактності).
вдалину
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Як пролежався, то пішов вулицею вдалину. Ноги делькотіли, як підвіяні, і шпоталися.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прислівник () |