1. Органічні сполуки, що утворюються внаслідок реакції між кислотами (карбоновими або неорганічними оксокислотами) та спиртами, з відщепленням води; застосовуються як розчинники, ароматизатори та у промисловості.
2. (іст.) У хімічній номенклатурі XIX — початку XX століття — загальна назва для деяких органічних сполук, зокрема для естерів та ефірів.