вбого

1. У спосіб, властивий бідним, злиденним людям; бідно, убого.

2. Недостатньо, мізерно, скупо.

3. Недосконало, примітивно, без витонченості або глибини.

Приклад 1:
Одягнені вони були страшенно вбого, в якісь дранки, а снідали самий хліб та часник. Лаговський витяг з кишені свої гроші, що оце одержав був із пошти, та й, лишивши собі карбованців тридцятеро на прожиток, решту оддав тим людям і прохав, щоб нікому про це не плескали.
— Тютюнник Григорій, “Вир”