пристидженість

[prɪstɪdʒɛnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість за значенням дієслова “пристиджувати”; стан, коли когось або щось зроблено предметом сорому, ганьби, осудження.

  2. Почуття сорому, приниженості, яке виникає в людини внаслідок власних вчинків або під впливом осудження з боку оточення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пристидженість, р. пристидженості, д. пристидженості, з. пристидженість, о. пристидженістю, м. пристидженості, к. пристидженосте

Більше записів