пристидженість

1. Властивість за значенням дієслова “пристиджувати”; стан, коли когось або щось зроблено предметом сорому, ганьби, осудження.

2. Почуття сорому, приниженості, яке виникає в людини внаслідок власних вчинків або під впливом осудження з боку оточення.