ватажко

1. Керівник, голова, провідник групи людей (переважно невеликої), який має над ними владу; лідер, особливо в неформальному об’єднанні, загоні, повстанні тощо.

2. Особа, що очолює дитячий або молодіжний колектив, загін (наприклад, у піонерській організації).

3. Перен. Той, хто виступає провідником, натхненником якоїсь ідеї, руху; ідейний наставник.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ото й порозбігались к нечистій матері ляхи, а ватажко тоді: «Е, батьку! Да се в тебе коня нема!..
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Частина мови: іменник (однина) |