Словник Української Мови
Буква
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “ватага” — невелика група людей, згуртована спільними інтересами або діяльністю.
2. Розм. Жіночий відповідник до слова “ватажок” — жінка або дівчина, яка очолює, веде за собою групу людей, є провідницею, лідеркою у колективі, компанії (часто дитячій або молодіжній).
Приклад 1:
Робітники рушили на столицю, проте серед них почалися незгоди, які призвели до вбивства їхнього ватажка. Все ж іскра цього виступу запалила багаття за- гальнокитайського антиціньського повстання.
— Невідомий автор
Приклад 2:
— крикнув сотник і випалив із пістоля у німецького ватажка, що кричав мов скажений: — Donnerwetter! [5] Бийте тих хлопів!
— Невідомий автор
Приклад 3:
Мiй герой iде до бюста якогось вiдомого марксиста (в нього кiлька таких бюстiв) i задумливими очима дивиться на свого, як каже вiн, «ватажка» i на iншу кабiнетну, їдальну та спальну меблю. Вiн згадує бурхливi днi, коли мчалась огняна бiльшовицька кавалерiя i на Заходi стояла тривожна заграва свiтового пожару, коли ще якось зовсiм йому не вiрилось, що вiн таки прийде на деякий час до порiвнюючи спокiйного пролетарського життя серед ворожих, мiщансько-буржуазних держав.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”