васалітет

Значення

1. (Історія) –

   Система ієрархічних відносин між феодалами в середньовічній Європі, за якої васал (дрібніший землевласник) отримував від сеньйора (верховного сюзерена) феод (земельне володіння) і захист, а натомість зобов’язувався нести військову службу та виконувати інші повинності.

2. (Історія) –

   Положення, стан залежності однієї держави від іншої, більш могутньої, що формально зберігає суверенітет, але фактично підпорядковує свою зовнішню, а часто й внутрішню політику волі сюзерена.

Правопис та відмінювання