Значення
- (Лінгвістика) –
Ґерґотання — швидка, невиразна, часто незрозуміла мова, що нагадує звуки, які видають індики (ґерґотіння); лемент, галас, крик.
- (Лінгвістика) –
Ґерґотання — переносно: шумливий, безладний гомін, гамір, галас, що виникає від багатоголосся або суперечок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ґерґотання, р. ґерґотання, д. ґерґотанню, з. ґерґотання, о. ґерґотанням, м. ґерґотанні, к. ґерґотання