вартний

[ʋɑrtnɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (заст. або діал.) Гідний, достойний когось, чогось; такий, що заслуговує на щось.

  2. (Лінгвістика) –

    (заст.) Цінний, дорогий; такий, що має велику вартість.

  3. (Лінгвістика) –

    (у складі прізвищ або географічних назв) Похідний від слова “варта” (охорона, сторожа), що вказує на зв’язок із охороною, прикордонним постом тощо (наприклад, село Вартне).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вартний, р. вартного, д. вартному, з. вартного, о. вартним, м. вартнім

Більше записів