вартний
[ʋɑrtnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Лінгвістика) –
(заст. або діал.) Гідний, достойний когось, чогось; такий, що заслуговує на щось.
- (Лінгвістика) –
(заст.) Цінний, дорогий; такий, що має велику вартість.
- (Лінгвістика) –
(у складі прізвищ або географічних назв) Похідний від слова “варта” (охорона, сторожа), що вказує на зв’язок із охороною, прикордонним постом тощо (наприклад, село Вартне).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вартний, р. вартного, д. вартному, з. вартного, о. вартним, м. вартнім