Словник Української Мови
Буква
1. (заст. або діал.) Гідний, достойний когось, чогось; такий, що заслуговує на щось.
2. (заст.) Цінний, дорогий; такий, що має велику вартість.
3. (у складі прізвищ або географічних назв) Похідний від слова “варта” (охорона, сторожа), що вказує на зв’язок із охороною, прикордонним постом тощо (наприклад, село Вартне).
Приклад 1:
Не потребую хіба переконувати, що аби придбати театрові гар- ний, здоровий і артистично вартний репертуар, треба бути сильні- шою індивідуальністю, а передовсім треба стояти на висоті літера- турно-артистичної культури./ 467 Годжуся на те, що театр запрезентував широкий репертуар. Коли ходить о його різнородність, то безперечно такої не проявив він ніколи.
— Невідомий автор