вартний

1. (заст. або діал.) Гідний, достойний когось, чогось; такий, що заслуговує на щось.

2. (заст.) Цінний, дорогий; такий, що має велику вартість.

3. (у складі прізвищ або географічних назв) Похідний від слова “варта” (охорона, сторожа), що вказує на зв’язок із охороною, прикордонним постом тощо (наприклад, село Вартне).

Приклади вживання

Приклад 1:
Не потребую хіба переконувати, що аби придбати театрові гар- ний, здоровий і артистично вартний репертуар, треба бути сильні- шою індивідуальністю, а передовсім треба стояти на висоті літера- турно-артистичної культури./ 467 Годжуся на те, що театр запрезентував широкий репертуар. Коли ходить о його різнородність, то безперечно такої не проявив він ніколи.
— Невідомий автор

Частина мови: прикметник () |