1. (у математиці, теорії керування) Пов’язаний з методом або підходом, що поєднує варіаційне числення (дослідження екстремумів функціоналів) з параметризацією задачі, тобто зведенням до визначення оптимальних параметрів системи.
2. (у техніці, прикладних науках) Характеристика методу аналізу чи синтезу систем, заснованого на пошуку оптимальних параметрів шляхом розв’язання варіаційної задачі.