вальці

Значення

1. (Техніка) –

   (техн.) Циліндричні або конічні обертові деталі прокатних, друкарських, борошномельних та інших машин, які слугують для обробки матеріалу тиском (прокатки, розмелювання, нанесення фарби тощо).

2. (Техніка) –

   (техн., розм.) Сама машина або верстат для прокатки металу, що працює за допомогою таких циліндрів; прокатний стан.

3. (Техніка) –

   (с.-г.) Звичайно в множині: важкий гладкий або кільчастий циліндр для розкочування, ущільнення та подрібнення грудочок оброблюваного ґрунту після оранки або сівби; також знаряддя для цієї операції.

4. (Мистецтво) –

   (муз.) У народних музичних інструментах (наприклад, бандурі, кобзі) — дерев’яні стрижніки (кліщиці), за допомогою яких регулюють натяг струн.

Правопис та відмінювання