Значення
- (Лінгвістика) –
(в лінгвістиці) Фонетичний процес зближення або зрівнювання голосних звуків у вимові, особливо в ненаголошених складах, що призводить до втрати якісних відмінностей між ними (наприклад, вимовляння [е], [и], [а] як звука, близького до [и]).
- (Соціологія) –
(в соціології, політиці) Практика або процес навмисного зрівнювання соціальних, економічних або політичних прав, можливостей, статусів у суспільстві; запровадження рівності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. егалізація, р. егалізації, д. егалізації, з. егалізацію, о. егалізацією, м. егалізації, к. егалізаціє