1. Одна з трьох основних гілок буддизму (поряд з Хінаяною та Махаяною), що виникла в Індії в середині 1-го тисячоліття нашої ери, характеризується використанням складних медитативних практик, мантр, мудр і візуалізацій для досягнення пробудження (просвітлення) впродовж одного життя; також відома як “Алмазний шлях”, “Шлях блискавки” або “Тантричний буддизм”.
2. Сукупність буддійських тантричних вчень, текстів (тантр) і практик, що поширені переважно в Тибеті, Монголії, Бутані, а також в деяких регіонах Росії (Калмикія, Бурятія, Тува) та Японії (школа Сінгон).