Значення
-
Бічна частина дороги, що прилягає до проїжджої частини, призначена для зупинки та стоянки транспортних засобів, а також для руху пішоходів за відсутності тротуарів.
-
Край, кромка, бік чого-небудь (наприклад, річки, поля, лісу).
-
Перен. Щось другорядне, неосновне, побічне; те, що знаходиться поза основним руслом подій, інтересів тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. узбіччя, р. узбіччя, д. узбіччю, з. узбіччя, о. узбіччям, м. узбіччі, к. узбіччя