Значення
-
Абстрактна властивість, яка характеризує те, що існує лише в уяві, свідомості, а не в об’єктивній реальності; нереальність, ідеальність.
-
У філософії — категорія, що позначає специфічний спосіб існування об’єкта або явища виключно в сфері мислення, свідомості, відмінний від матеріального, реального буття.
-
У математиці — властивість величини, що не є дійсним числом; характеристика числа, що містить уявну одиницю (наприклад, квадратний корінь з від’ємного числа).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. уявність, р. уявності, д. уявності, з. уявність, о. уявністю, м. уявності, к. уявносте