Значення
-
(перехідне) Надати чомусь статусу віри, визнати щось істинним, правдивим; повірити в щось.
-
(перехідне, заст.) Упевнити когось у чомусь, переконати в істинності чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я увірю, ти увіриш, він увірить, ми увіримо, ви увірите, вони увірять
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘увірити’ в українській мові має кілька значень. У значенні ‘скосити (про очі)’ воно, ймовірно, пов’язане з праслов’янським коренем *vir- зі значенням ‘косий, вигнутий’. Цей корінь простежується в чеському ‘křivý’ (кривий), словацькому ‘kriviť’ (кривити), словенському ‘zvírati’ (викривлятися). Інше значення — ‘набриднути, докучати’ — можливо, походить від ‘увіритися’ у значенні ‘довіритися’, що є префіксальним утворенням від ‘віра’. Також існує версія про зв’язок зі словом ‘вірла’ (випуклі очі), що вказує на можливе походження від праслов’янського *vьrt- (повертання).