1. (перехідне) Надати чомусь статусу віри, визнати щось істинним, правдивим; повірити в щось.
2. (перехідне, заст.) Упевнити когось у чомусь, переконати в істинності чогось.
увірити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови