Значення
- (Техніка) –
Такий, що не є прямим, має вигини, зігнутий; протилежність до “прямий”.
- (Техніка) –
Нерівний, з потовщеннями та виступами; негладкий.
- (Лінгвістика) –
Неправильний, спотворений, деформований.
- (Лінгвістика) –
Неправильний, помилковий, хибний (про думку, вчинок тощо).
- (Лінгвістика) –
Нечесний, лукавий, непрямий (про людину, її наміри).
- (Математика) –
У математиці: такий, що не лежить на одній прямій (про лінію, що з’єднує дві точки).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кривий, р. кривого, д. кривому, з. кривого, о. кривим, м. кривім, к. кривий
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘кривий’ походить від праслов’янського *krivъ, що означало ‘вигнутий, не прямий’. У давнину воно також набуло переносного значення ‘несправедливий, неправильний’. Деякі вчені, зокрема Ендзелін, вважають, що такі слова, як *krivoda, *pravoda, *voržьba, виникли внаслідок дисиміляції з давніших форм *krivba, *pravsba, *voržьba. Це слово має відповідники в багатьох слов’янських мовах, що свідчить про його давнє походження.