увінчання

[uʋint͡ʃɑnnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “увінчати“; нагородження короною, вінцем як символом влади, перемоги або пошани; коронація.

  2. (переносне) Завершення чого-небудь з особливим успіхом, тріумфом; кульмінація, апофеоз.

  3. (переносне) Найвище визнання заслуг, досягнення; вища нагорода або ступінь чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. увінчання, р. увінчання, д. увінчанню, з. увінчання, о. увінчанням, м. увінчанні, к. увінчання

Більше записів