Значення
-
Ставати увіковічненим, набувати вічної слави, пам’яті; залишатися в пам’яті наступних поколінь завдяки чомусь видатному.
-
Знаходити відображення, закріплення в творах мистецтва, літератури, наукових працях тощо, завдяки чому зберігається в пам’яті.
-
(У пасивній конструкції) Бути увіковіченим кимось або чимось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я увіковічуюся, ти увіковічуєшся, він увіковічується, ми увіковічуємося, ви увіковічуєтеся, вони увіковічуються