1. Дія за значенням дієслова «утверджувати»; надання чомусь офіційного статусу, схвалення, затвердження.
2. Твердження, думка, положення, яке висловлюється як істина або принцип, що не потребує доказів.
3. Процес або результат набуття чимось міцності, стабільності, непохитності; зміцнення.
4. У філософії та логіці — судження, в якому щось стверджується про предмет мислення.