Значення
-
Надавати чомусь офіційного статусу, закріплювати, приймати як обов’язкову норму (про рішення, закон, план, посаду тощо).
-
Переконуватися в істинності, правильності чогось; переконувати когось у цьому, доводити щось.
-
Робити міцним, стійким, міцно встановлювати, зміцнювати (фізично або в переносному сенсі).
-
Робити певну думку, погляд, принцип непохитним, незмінним; вселяти, закріплювати в свідомості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я утверджую, ти утверджуєш, він утверджує, ми утверджуємо, ви утверджуєте, вони утверджують