утрируваний

1. (про особу) Такий, що перебуває під вартою, під арештом або в ув’язненні; затриманий, арештований.

2. (перен., про почуття, стан) Такий, що стримується, не виявляється повною мірою; пригнічений, обмежений.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |