утрируваний
[utrɪruʋɑnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
(про особу) Такий, що перебуває під вартою, під арештом або в ув’язненні; затриманий, арештований.
-
(перен., про почуття, стан) Такий, що стримується, не виявляється повною мірою; пригнічений, обмежений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. утрируваний, р. утрируваного, д. утрируваному, з. утрируваного, о. утрируваним, м. утрируванім