утім

1. Прислівник, що вживається для протиставлення, протилежності або обмеження попереднього висловлювання, відповідає значенням “проте”, “однак”, “втім”.

2. Уживається для підсумовування, узагальнення сказаного або переходу до головної думки, відповідає значенням “отже”, “таким чином”, “що ж”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прислівник () |