усиновлення

[usɪnoʋlɛnnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Юридичний акт, внаслідок якого між дитиною та особою (особами), яка не є її біологічним батьком, встановлюються правові відносини, аналогічні до батьківських, з усіма випливаючими з цього правами та обов’язками.

  2. Процес прийняття дитини на виховання та піклування з набуттям правового статусу батька або матері.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. усиновлення, р. усиновлення, д. усиновленню, з. усиновлення, о. усиновленням, м. усиновленні, к. усиновлення

Більше записів