шарнірно-консольний
[ʃɑrnirno-konsolʲnɪj] Прикметник
Буква:Ш
Значення
-
(у техніці, будівництві) Такий, що поєднує шарнірне з’єднання (що забезпечує обертання) з консольною конструкцією (елементом, закріпленим лише з одного кінця); властивий конструкції, де одна частина закріплена жорстко, а інша має можливість повороту відносно неї.
-
(у архітектурі, про споруди, перекриття) Побудований за принципом консолі, що кріпиться до основної опори за допомогою шарнірного вузла.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шарнірно-консольний, р. шарнірно-консольного, д. шарнірно-консольному, з. шарнірно-консольного, о. шарнірно-консольним, м. шарнірно-консольнім