успадкуватися

1. Переходити від попередніх поколінь до наступних у спадщину, ставати успадкованим (про майно, титули, звання тощо).

2. Переходити від батьків до дітей, передаватися в поколіннях (про фізіологічні, психічні ознаки, властивості характеру, здібності тощо).

3. Отримувати розвиток, продовження від попередніх етапів, станів; переходити від попередників до наступників (про явища, традиції, ідеї тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |