успадкований
[uspɑdkoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Отриманий від попередніх поколінь у спадок, перейнятий від предків (про майно, титул, зовнішність, властивості, якості тощо).
-
Природжений, властивий від народження внаслідок генетичної передачі (про фізіологічні, біологічні або психічні ознаки).
-
(Перен.) Перейнятий, запозичений від попередників, минулих епох (про ідеї, традиції, культурні чи соціальні явища).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. успадкований, р. успадкованого, д. успадкованому, з. успадкованого, о. успадкованим, м. успадкованім