успадкований

1. Отриманий від попередніх поколінь у спадок, перейнятий від предків (про майно, титул, зовнішність, властивості, якості тощо).

2. Природжений, властивий від народження внаслідок генетичної передачі (про фізіологічні, біологічні або психічні ознаки).

3. (Перен.) Перейнятий, запозичений від попередників, минулих епох (про ідеї, традиції, культурні чи соціальні явища).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |