успадкування

1. Дія за значенням дієслова успадкувати; отримання майна, титулу, прав, обов’язків тощо від померлого власника за законом або заповітом.

2. Біологічна передача генетичної інформації (генів) від батьківських організмів потомству, що зумовлює схожість нащадків із предками.

3. Перен. Отримання, засвоєння або продовження чогось від попередників (наприклад, культурних традицій, ідей, соціальних явищ).

4. В об’єктно-орієнтованому програмуванні — механізм, що дозволяє одному класу (нащадку) успадковувати властивості та методи іншого класу (батьківського).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |