1. Дія за значенням дієслова «усікти»; відрізання, відтинання частини чогось.
2. У мовознавстві: втрата одного або кількох звуків (часто голосного) наприкінці слова, що спостерігається в певних граматичних формах або стилістичних варіантах (наприклад, «він несе» замість «він несеть», «серце» замість «сердце»).
3. У літературознавстві та віршуванні: навмисне пропускання останнього слабкого складу в строфі, який очікується за метричною схемою, що створює ефект ритмічної несподіванки або незавершеності.
4. У математиці: процес усікання, зрізання частини геометричної фігури (наприклад, вершини піраміди чи конуса) площиною, паралельною основі.