усеплодющий
[usɛplodjuʃt͡ʃɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Усеплодючий (від “усе” та “плодючий”) — прикметник, що описує здатність до всеохопного творення, породження або дарування плодів у прямому та переносному значенні; той, що все робить плідним, родючим або життєдайним.
-
У релігійному контексті (як власна назва або термін) — епітет, що вживається стосовно Бога або божественної сили як творця всіх благ і подателя всього живого; всепороджуючий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. усеплодющий, р. усеплодющого, д. усеплодющому, з. усеплодющого, о. усеплодющим, м. усеплодющім