Значення
-
Усеплодючий (заст., книжн.) — такий, що все робить родючим, дає силу всьому приносити плід; всеоплодотворюючий.
-
Усеплодючий (у релігійному контексті, часто з великої літери) — божественний епітет, що означає здатність Бога дарувати життя та плідність усьому сущому; всеоживляючий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. усеплодючий, р. усеплодючого, д. усеплодючому, з. усеплодючого, о. усеплодючим, м. усеплодючім, к. усеплодючий