урядницький БукваУ 1. Стосовний до урядника (посадової особи, чиновника), властивий йому; чиновницький. 2. Стосовний до Урядника (члена уряду, міністра), властивий йому; міністерський. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←шапархабета→