Значення
-
Посадовець, службовець державного органу влади, уряду; державний службовець.
-
(Істор.) У Російській імперії — чиновник, представник адміністративної влади, часто з суворою або жорстокою поведінкою.
-
(Рідко) Той, хто підтримує, захищає дії уряду; урядовець.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. урядник, р. урядника, д. урядникові, з. урядника, о. урядником, м. урядникові, к. уряднику