урукопашну

1. У ближньому бою, у рукопашній сутичці, коли супротивники фізично схоплюються один з одним або використовують холодну зброю.

2. (Переносно) У запеклій, безпосередній боротьбі, сутичці, суперечці, де суперники діють рішуче та наполегливо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прислівник () |