Значення
-
Людина, яка прагне до слави, популярності або громадського визнання; честолюбець.
-
(Заст.) Людина, яка любить розваги, веселощі; гуляка, веселун.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шанолюбець, р. шанолюбця, д. шанолюбцеві, з. шанолюбця, о. шанолюбцем, м. шанолюбцеві, к. шанолюбцю