1. Людина, яка прагне до слави, популярності або громадського визнання; честолюбець.
2. (Заст.) Людина, яка любить розваги, веселощі; гуляка, веселун.
шанолюбець
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови