Древослів

Словник Української Мови

упирання

[upɪrɑnnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

(дія за значенням дієслова «упирати») Натискання, тиснення на щось; спира́ння.
(перен.) Наполегливе відстоювання своєї думки, позиції; упертість.
(перен., заст.) Основа, фундамент; те, на чому щось тримається, спирається.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. упирання, р. упирання, д. упиранню, з. упирання, о. упиранням, м. упиранні, к. упирання

Більше записів