упертість

Властивість за значенням прикметника “упертий”; непохитність, завзятість у відстоюванні своєї думки, позиції або у прагненні до чогось, часто з відтінком негативного значення — надмірна, незламна впертість.

Рідко вживане значення: стан, коли щось (наприклад, частина механізму) застрягло або заклинено, опір рухові.