Дієслово доконаного виду, що означає: довгими, наполегливими проханнями, умовляннями домогтися чогось від когось, схилити когось до виконання своєї просьби.
упросити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови