упольований
[upolʲoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
(від власної назви «УПО» — Українське похідно-організаційне бюро) Протиправно залучений до співпраці з органами державної безпеки СРСР (НКВС, МДБ, КДБ) як таємний інформатор («сексот»), завербований уповноваженим оперативним працівником.
-
(переносно) Такий, що перебуває під таємним контролем, впливом або керівництвом певної організації чи особи з метою отримання інформації або здійснення впливу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. упольований, р. упольованого, д. упольованому, з. упольованого, о. упольованим, м. упольованім