1. (від власної назви «УПО» — Українське похідно-організаційне бюро) Протиправно залучений до співпраці з органами державної безпеки СРСР (НКВС, МДБ, КДБ) як таємний інформатор («сексот»), завербований уповноваженим оперативним працівником.
2. (переносно) Такий, що перебуває під таємним контролем, впливом або керівництвом певної організації чи особи з метою отримання інформації або здійснення впливу.